Наприкінці багатьох наших інтерв’ю ми задаємо питання, яке вже стало традиційним: “Як ви оцінюєте поточний стан справ в українському ґеймдеві, і якими бачите його перспективи?”.
Цьому питанню скоро буде вже 4 роки, і за цей час ми почули чимало різних думок про вітчизняний ігробуд. Відповідали на нього як інді-розробники, так і ветерани індустрії, які брали участь в заснуванні нашого сучасного ґеймдеву.
У цьому матеріалі ми хочемо підбити підсумки на основі більшості відповідей усіх наших респондентів, проаналізувавши їх. І зрозуміти, чи є світле майбутнє в українських ігор, або ж сподіватися марно.
Українські великі проекти
Насамперед, варто поговорити про те, як ставляться до наших AAA-проектів, у нас їх не так багато, тож їх усі знають і згадують. Більшість людей вважають, що саме завдяки ним про нас знають у світі. Якби їх не випустили, все могло бути зовсім по-іншому, і хтозна як саме.
Я думаю, вони [перспективи] є. Той самий “Новий Союз”, дуже прикро, що все так вийшло. Я сподіваюся, що вони коли-небудь його відродять, і я дуже цього чекаю. Також, хотілось би, звичайно, побачити і S.T.A.L.K.E.R. 2. Та й, в принципі, у нас досить багато проектів, які гриміли на весь світ, і дуже успішні досі.
Іван Семенов (Lead CG Artist у ATOM TEAM)
Ну, по-перше, український ґеймдев є. Він стався і це дуже добре. Але, з іншого боку, цікавих проектів в українському ґеймдеві не так вже і багато. Але це норма, насправді. Тут є багато проектів, які чекаю… Метро чекаю, наприклад [мова йде про Metro Exodus, яке на той момент ще не вийшло].
Ну, тут просто, у мене ще є певні жанрові примхи, тобто, я граю у FPS, RPG, тактичні стратегії, адвенчури і тому я не про всі ігри знаю. Я не “всеядний”. Що ще не дуже добре, так це те, що дуже багато комерції, а справжніх майстрів – мало. Хочеться, аби було більше.
Олексій Ситянов (Ґеймдизайнер S.T.A.L.K.E.R.: Shadow of Chernobyl, автор Sketch Tales)
У нас, безперечно, є чим пишатися. Розвиток присутній, нас помічають по всьому світу. 4A Games тому яскравий показник, наприклад. З іншого боку, хотілось би більше незалежних інді зі сміливими рішеннями та відсутністю страху перед експериментом.
Валентин Пархоменко (Композитор та саунд-дизайнер Cradle, Fear The Wolves, Sherlock Holmes: The Devil’s Daughter, S.T.A.L.K.E.R. 2)
На жаль, у нас ґеймдеву майже немає. Добре є 4A Games, все iнше – щось iнше. Ну, це лише моя думка.
Денис Волченко (Арт-директор You Are Empty)
Нічого свого
Але основним переломними моментом більшість вважає те, що у нас мало власних ігор. Більшість вітчизняних компаній — аутсорсери, і вони працюють над різним контентом для ігор від іноземних розробників. Це можуть бути як 3D-моделі, так і повноцінне портування вже випущених проектів для інших платформ.
Взагалі, тема аутсорсу в наших краях досить велика, і ми обов’язково якось поговоримо про неї окремо.
Повертаючись до теми сьогоднішньої розповіді. То варто зауважити, що різні розробники мають свої думки стосовно великої кількості аутсорс-компаній. Одні пишаються тим, що в Україні допомагають працювати над всесвітньовідомими найменуваннями. Інші ж сильно розчаровані, що талановиті спеціалісти не роблять чогось свого.
На жаль, тільки інді може здивувати нас найближчим часом. В основному весь IT бізнес, в тому числі й гри, у нас або аутсорс, або аутстаф.
Олексій Сисоєв (CEO у Tobto, розробник Tukoni)
Я бачу величезні перспективи для ґеймдеву загалом, та українського ґеймдеву зокрема. У нас є студії, які створюють самостійні продукти — це 4A Games, Frogwares, GSC Game World , багато офісів міжнародних компаній — Ubisoft, Gameloft, Plarium тощо.
А також компанії, що працюють на аутсорсі для західних студій — це, наприклад, Dragon’s Lake, а також є потужна інді-сцена з такими проектами, як, наприклад, G30 Івана Ковальова. Я би сказав, що це здорова картина, і молодому фахівцеві є з чого вибрати при влаштуванні на роботу.
Олексій Фурман (Ґеймдизайнер Tukoni)
Навала казуальних ігор
Тим не менш, є і чимало студій, які все ж роблять щось своє, але більшість гравців та розробників все-одно цим не дуже задоволені. Причина дуже проста — вони роблять казуальні ігри та слоти.
Цей напрям у нас досить сильно розвинутий, в Україні працюють провідні компанії, які роблять простенькі забавки для мобільних телефонів, соціальних мереж та онлайн-казино.
Такі ігри мають чималу аудиторію, коштів на них треба витрачати менше, а робити їх швидше. Тож любов до грошей та небажання мати ризики при виробництві заманюють українських ігротворців до роботи саме з цими жанрами.
Певна річ, що такі ігри теж хтось має робити, але багато українців засмучені саме тим, що ці ігри мають найбільший відсоток серед тих, які в нас створюють.
Ті, хто кажуть, що вітчизняний ґеймдев мертвий — нічого не знають про нього. Вітчизняні ігри живуть і процвітають, але практично всі студії живуть для казуального гравця, що не дуже цікаво нам. Як мінімум відсутня можливість творчої самореалізації.
Олександр Горячев (CEO у White Noise Team, ґеймдизайнер/левел-дизайнер Twin Soul)
В Україні, насправді, дуже багато компаній. Навіть занадто багато компаній. Та чого вже там. Навіть у невеликих районних центрах можна знайти одну-дві компанії з розробки ігор. Але, на жаль, в основному — це ґемблінґ, якісь мобільні сервіси…
Може бути, звичайно, це ми вже старі, але зовсім не це в наші часи називалося відео-іграми. Це все нечесні ігри, ігри, що виманюють гроші. Я не дуже згоден з цим. Тобто, я можу ще зрозуміти Free to Play, але не таке. Власне, чому я прийшов до ATOM.
Я дуже давно виношував ідею написати гру. Саме гру. І ось я разом з ними і зумів написати саме що гру. Я бажаю українському ґеймдеву насититися ось цим усім, що зараз відбувається і сподіваюся, що колись настане той самий ренесанс нашої ігрової індустрії.
Костянтин Допіра (Програміст у ATOM TEAM)
Інді-ґеймдев
Що ж стосується інді-ігор, над якими працюють невеличкі команди, то тут все теж не так погано. Наші респонденти в більшості раді, що подібних студій стає все більше. На жаль, їх поки що не так багато, але вони є, вони ростуть, розвиваються і продовжують працювати. Їхня кількість, хоч і невеликими кроками, але росте. І це не може не радувати.
Такі колективи можуть запропонувати щось справді нове та оригінальне, при чому як на ПК та консолях, так і на мобільних пристроях.
Взагалі, на мій погляд, наша індустрія досить непогано розвивається. Тут складно заглядати далеко, але якщо казати про найближче майбутнє, то зараз з’явилося чимало невеличких проектів, невеличких компаній. І хотілося би, щоб такого було більше. Зараз у нас є декілька великих компаній, які тримають якусь частину ринку, але хотілося би, щоб різноманіття на нашому ринку ставало більше.
Олександр Сєнін (Операційний директор Starni Games)
Інді-ґеймдев завжди був гарним. Останні 5 років я стабільно їжджу на конференції, стабільно дивлюся що створюють люди. І круті проекти були завжди, саме ті, в які хочеться грати.
Альберт Ковнір (Автор Through the Nightmares)
Потрібно сказати, що український ґеймдев з глобальної мапи ґеймдеву вже нікуди не дінеться. У нас є такі команди, які створили собі серйозну репутацію. І команди з такими репутаціями як, наприклад, 4A Games, вони просто так не зникають.
У нас є багато дуже крутої експертизи в казуальної сфері. Вона не така відома, але наші люди роблять цікаві і якісні казуальні продукти.
Мені подобається, що останнім часом у нас з’являється все більше і більше інді-розробників. У них з’являється можливість якось свої проекти тут просувати, шукати тут підтримку на конференціях, від локальних спонсорів на локальних івентах.
Тому я налаштований досить оптимістично. Потрібно відзначити, що в ігровій індустрії взагалі, і нашій в тому числі, пощастило з тим, що вона відносно легко переживає всю цю кризу, який зараз відбувається в світі.
Ярослав Сингаєвський (Ґейм- та Наративний дизайнер у Red Beat)
Висновки
Ось і настав час зробити висновки з усього написаного вище, і розібратися, чи є майбутнє в українського ґеймдеву.
Ну звісно ж є! Так, ми поки не можемо похизуватися великою кількістю високобюджетних проектів. Але ті що вже вийшли, встигли покорити світ і покорити серця мільйонів гравців з різних країн.
Можливо, це не так круто, що більшість студій роблять казуальні ігри, але у них справді грають мільйони користувачів зі всього світу, і те що саме українці радують їх своїми творіннями — це досить круто.
Єдиною нашою проблемою залишається те, що у нас мало свого. Але сама ігрова індустрія досить молода, а до нас вона дійшла значно пізніше. Тож слід трішки зачекати, і в майбутньому все має налагодитися і стати набагато краще.
А поки можна пишатися тим, що українці з різних областей малюють, моделюють, пишуть, портують та тестують іноземні шедеври, за якими слідкує вся спільнота ґеймерів. Потім такі талановиті фахівці, використовуючи свій досвід, неабияк допоможуть у створенні нового унікального контенту.
Звісно, з наведених у матеріалі цитат, кожен може зробити для себе свої висновки. Ми в жодному разі нікому не нав’язуємо нашу думку, ми лише хотіли продемонструвати вам відношення українських розробників до їхньої ж продукції.
[Я бачу майбутнє українського ґеймдеву] хорошим, успішним. З великою кількістю успішних проектів. Принаймні, я не бачу причин, щоб воно було поганим.
Андрій Прохоров (Креативний директор у 4A Games)
Ну, хіба що з позиції гравця, можу відповісти. Не претендую на лаври “аналітика”. Сумно, що багато народу “тікає” за кордон, але в цілому все чудово, як на мою думку.
Коротше кажучи, ґеймдев є в Україні, а для мене цього вже достатньо. Постійно проходять якісь конференції, якісь релізи бачиш від наших людей та за їх участю.
Мені тепло від цих новин. Не так далеко ті часи, коли окрім “Козаків” і погомоніти не було про що. А зараз є 🙂
Максим Ткаченко (ком’юніті-менеджер Best Way)
Чудово ставлюся [до українського ґеймдеву]. Хотів би, щоб він розвивався. Він і зараз розвивається, але, немає нічого бездоганного. Треба і далі активно розвивати і сподіваюся, що буде більше компаній. Я думаю, що у нас всі шанси є.
Україна для західних та інших інвесторів відкрита і вони вже зрозуміли, що з нами можна мати справу і багатьом компаніям цікава співпраця з українськими студіями.
В принципі, це фінансово вигідно для них. Ми можемо видавати гарний результат. І чим більше у нас буде якісних проектів, тим більше у нас шансів зайняти свою нішу на глобальному ринку.
Олег Яворський (Business Development Director у Vostok Games)
