Інтерв’ю з Валентином Пархоменко

З. Перші питання будуть стандартними, проте цікавими. Що спонукало вас до вашої діяльності? Ваш творчий шлях почався з дитинства, чи в більш зрілому віці?
В. Думаю, з дитинства. На думку моєї мами, в ранньому дитинстві я був дуже гамірною, крикливою дитиною, і вона вирішила привести мене в ДМШ, побачивши в моїй поведінці якийсь, як їй здалося, зв’язок з музичною діяльністю. Я, звісно, опиратися не міг, і провчився в десятирічці ім. Лисенка з першого по сьомий клас. Незабаром мене відрахували, і більше в цьому напрямку я освіти не отримував. Пам’ятаю, це були огидні часи, я радий, що все склалося саме так.

З. На якому інструменті грали, фортепіано?
В. Фортепіано було у всіх, як база. Другим інструментом була віолончель.

З. Чим надихаєтеся під час створення композицій?
В. Зазвичай, власними відчуттями від проекту. Це окреме, своєрідне відчуття, яке може не мати нічого спільного ні з сюжетом, ні з візуалом. Просто якась незначна деталька, якої достатньо, в силу її асоціативної якості, особисто для мене.
Так, в більшості це власні асоціації, що йдуть окремо від початкової задумки автора.
Це часто призводить до цікавих результатів. Інколи ні.

З. Чи є у вас фаворити у вашій справі, яких ви ставите собі у приклад в роботі?
В. Є декілька людей, в чий бік хотілося б дивитися, але це не завжди обов’язково музиканти чи саунд дизайнери.
Але по темі – мені подобаються Mikko Tarmia, Jeremy Soule, John Williams, Mick Gordon, Daniel Licht, Jóhann Jóhannsson.
Звичайно, це не всі люди, що чіпляють мене своїми роботами.

З. Як ви прийшли у ґеймдев? Що вас до цього привело?
В. Якось ми з одним знайомим затіяли створити “гру мрії” Тоді я тільки почав розбиратися, яким чином можна створювати звуки та музику на комп’ютері, паралельно приділяючи час коледжу. Затія з розробкою, звісно, не вдалася, по причині недосвідченості нас усіх.
Цей же товариш трішки пізніше запропонував піти на конференцію Kiev Games Night (це було ніби в 2013 році, але можу помилятися), де мені за якоїсь щасливої випадковості вдалося познайомитися із Миколою Дибовським (ми вночі проводили його на потяг в Москву) Там же я познайомився з Іллею Толмачовим. Пізніше ми почали спілкуватися в мережі, Ілля послухав кілька моїх композицій і запропонував написати тему для меню Cradle. Ми зустрілись у офісі “Літаючого Кафе”, де мені дали пограти у гру. Пам’ятаю, перше, що я зрозумів, що нічого не зрозумів з того, що побачив. Мені знадобилося ще багато часу, щоб вивчити цю історію детальніше зі всіх боків. Ми швидко знайшли спільну мову стосовно спільних тем і поглядів на різні речі, і незабаром я потрапив до стін студії відповідальним за звук у розпалі створення Cradle. Ми переглянули багато речей в звучанні гри, багато що переробляли безліч разів. Було достатньо часу, щоб набратися корисного досвіду у цій сфері та навчитися багатьом речам. Робота над Cradle , напевне, одна з кращих речей, які зі мною траплялися коли-небудь

З. Так, за амбієнт Cradle вам респект, люблю його слухати.
В. Спасибі 🙂

З. Чи сильно тиснуть часові рамки на створення композицій?
В. По-різному. Інколи на трек можна витратити місяць, інколи треба терміново зробити раптову штуку за два дні.

З. Звідси запитання: скільки приблизно часу йде на створення одного треку?
В. Все залежить від складності трека – фоновий амбієнт робиться швидко, оскільки він не такий вимогливий до складних деталей. Більш важкі інструментально насичені речі потребують більше часу . Кожен момент індивідуальний, я не берусь казати про якийсь “середній час”.

З. Як ви розумієте, що знайшли потрібну мелодію, що “так, це воно!”? Часто доводиться починати з початку?
В. Можна весь день сидіти над двома нотами і піти додому з нічим, журитися над власною бездарністю. В такі моменти я просто перемикаюся на інше завдання, часто ніяк не пов’язане із музикою. Через час рішення знаходиться само собою в неочікуваному місці. Ти просто входиш в стан “потоку” і це відчуття не сплутати ні з чим.

З. Чи легко писати музику “на замовлення”?
В. Не завжди, особливо, якщо погано налагоджено зв’язок.

З. Окрім роботи для різних компаній у вас існують власні треки. Чи мали вони успіх? Плануєте ще релізи нової власної музики у iTunes та інших платформах?
В. В якому сенсі успіх?) Я періодично пишу композиції для себе, в основному. Потім завантажую на YouTube, чи інші подібні місця. Не бачу особливого сенсу випускати їх на яких-небудь платних платформах, це не доцільно.)
Ми планували з Іллею все-таки випустити саундтрек Cradle на iTunes та Play Music, але поки це лише обговорюється.
На рахунок Fear the Wolves – я не думаю, що там буде багато музики для випуску в альбомному форматі

З. Успіх, малося на увазі, визнання аудиторії.
В. Періодично мені Приходять листи в соц. мережах та Steam з відгуками про музику, думаю, це можна назвати успіхом в певному сенсі 🙂

З. Як ви потрапили у Vostok Games, вас запросили, чи самі прийшли?
В. Я побачив оголошення про те, що студія шукає саунд-дизайнера на новий проект на UE4. До цього в мене вже мався досвід у роботі зі звуком на цьому рушієві. Я написав хлопцям і виконав тестове завдання. Через час мені зателефонували і запросили на співбесіду.
Над шутерами я ще не працював, так що мені стало дуже цікаво

З. І як, подобається?
В. Так, цілком.) Мені подобається знаходитись посеред великої студії, спостерігати збоку за різними процесами і спеціалістами.

З. Над звуком у проекті ви працюєте самостійно, чи у вас є помічники?
В. На проекті я один.

З. Співпрацюєте з багатьма людьми у офісі, чи сидите в окремій кімнатці, і вас ніхто не чіпає?)
В. Окремої кімнати поки що немає, але, думаю, ми це запитання невдовзі вирішимо. Як правило, співпрацюю з програмістами, коли необхідно створити певну логіку. Зазвичай, я описую ідею, а хлопці вже визначають, чи можливий мій запит. Якщо ні – ми разом знаходимо компроміс.

З. Бачив різні фото з полів запису звуку, як камені у ліфті.) Розкажіть, будь ласка, які були цікаві випадки під час створення звуків для ігор, та які незвичні завдання вам доводилося вирішувати?
В. Нещодавно записував матеріал для анімацій відкривання консервних банок. Прийшов в крамницю і придбав штук 6-8 самих дешевих консервів. І декілька банок самої дешевої тушонки, що я зустрічав в своєму житті. Загалом, запах в приміщенні через час став настільки нестерпним, ніби хтось масово вимер. Певна річ, на результат це ніяк не вплинуло, але смерділо жахливо, ви собі навіть уявити не можете. 🙂
Добре, що це позаду.

Світлина від Valentine Parkhomenko.
Фото з процесу запису звуків для Fear The Wolves.

З. Назвіть три гри, у яких, на вашу думку, найкращий саундтрек.
В. Ого, яке некоректне запитання!)
Таких ігор безмежна кількість, але якщо обрати три, то нехай це будуть The Witcher 3: Wild Hunt, Star Wars: Knights of the Old Republic і Saya no Uta (про цю візуальну аніме-новелу майже ніхто не знає, але там страшенно зворушлива музика для мене)

З. Перепрошую, просто не хотів, щоб ви складали довжелезний список ігор.
В. Так, це було б надовго для всіх)

З. У які ігри ви полюбляєте грати?
В. Я останнім часом граю в Dark Souls та Bloodborne. Дуже подобається, я заради останнього і придбав PS4.
Мені подобається дізнаватися по крупицях шикарний лор і замаскований сюжет.
Взагалі, мені подобається Японський підхід до мистецтва. Мені це дуже близько.

Валентин грає у Bloodborne.

З. Які у вас вподобання у сфері літератури та кіно? Чи є такі фільми чи книги, що істотно вплинули на вашу творчість?
В. На мене багато в чому вплинули роботи Девіда Лінча, я вже про це казав. Мені подобаються Малхолланд Драйв, Шосе в Нікуди, Голова-гумка. Із інших режисерів хотілося б відмітити Дені Вільнєва, Альфонса Куарона, Кристофера Нолана, Тіма Бертона, Квентіна Тарантіно, Уеса Андерсона та дуже багато інших, але немає часу писати.
До речі, хочу звернути увагу на фільм Людина – швейцарський ніж, недавно подивився його, це просто шикарний фільм про пердіж і філософію буття. Рекомендую.

З. Чим окрім музики ви захоплюєтеся?
В. Мені подобається смажити м’ясо на природі, захоплююсь медитацією, рефлексією. Інколи, мені потрібно раптово терміново заспівати друзям увертюру із вигаданої на ходу опери, чи лягти на підлогу. Горизонтальне положення часто наштовхує на цікаві думки, бачиш усе звичне під іншим ракурсом. Подобається їздити на трамваях.

Світлина від Valentine Parkhomenko.
Відпочинок

З. Чи є у вас мрія, створити музику для якогось певного проекту?
В. О так. Я хотів би взяти участь в якомусь з проектів Хідео Кодзіми, чи попрацювати з Frictional Games або Playdead. І з Ice-Pick Lodge 🙂 Розкатав губу, хах)

З. Ну що ж, останнє, традиційне для нашої спільноти, запитання: Яка ваша особиста думка про Український GameDev’у?
В. У нас, безперечно, є чим пишатися. Розвиток присутній, нас помічають по всьому світу. 4A Games тому яскравий показник, наприклад. З іншого боку, хотілось би більше незалежних інді зі сміливими рішеннями та відсутністю страху перед експериментом.

З. Спасибі вам величезне за відповіді та приділений час! Вийшло чудове інтерв’ю.
В. І вам дякую, приємно було поспілкуватися.

Сайт Валентина — http://valentineparkhomenko.wix.com/official-en

Сторінка Валентина у Facebook — https://www.facebook.com/valentine.parkhomenko

Автор інтерв’ю — Сергій Мельник.

Схожі записи

Vostok Games

Фотограметрія у ігровій індустрії. Досвід Vostok Games

GSC Game World

GSC Game World виступлять платиновими спонсорами конференції Games Gathering Kiev 2019

s.t.a.l.k.e.r.

ТОП 7 ігор для проходження на карантині