З чого розпочинався український ґеймдев

Дану статтю написав наш читач Андрій Чебанков, за що ми йому неймовірно вдячні!


Якщо попросити середньостатистичного геймера назвати ігри від українських розробників, то з 99% ймовірністю, будуть названі такі великі проекти, як S.T.A.L.K.E.R., Metro, може бути Вівісектор, ігри Frogwares про Шерлока Холмса або стратегії «В тилу ворога» від Best Way. Але, мало хто пам’ятає першу комерційну гру незалежної України, від студії Meridian’93, яка була заснована ще у 1993 році, ставши також першим підприємством такого типу в Україні.

Історія першопрохідця, про якого всі забули, по крупицях

Керівником цієї студії став Анатолій Новомирович Смирнов. Принаймні, вона на нього зареєстрована. Інформації про цю чудову людину буквально немає. Все, чим запам’яталася ця особистість – це те, що він був інвестором і, ніби як, директором Мерідіан’93. Можливо залишається їм і зараз. Якщо студія жива, що маловірогідно. Оскільки, за інформацією з інтернету, останній раз він оновлював свої права на цей бренд в 2018 році. Правда, тепер цей бренд з розробкою ігор ніяк не пов’язаний і торгує всім: від м’яса до овочів. Та ще й в боргах як у шовках. А соцмережі студії померли в 2013. Мабуть, тоді і перестала існувати сама студія.

Пошуки інформації про цю студію неодмінно ведуть до Вікіпедії. Оскільки більше просто ніде взяти ці крихти інформації. Сама вільна енциклопедія, звичайно, дає певне поняття про компанію, але писати історію першої української гри і студії, яка її створила, використовуючи лише короткі та сухі витяги з Вікі складно і безглуздо, оскільки особливо багато ми не дізнаємося. На щастя, там є «джерела», за якими можна більш детально відтворити всю картину.

Першим таким джерелом виступає сайт DTF зразка 2016 року, у ще старому дизайні. Все, що дає нам цей сайт про компанію – це невеликий опис:

«

Мерідіан’93 – перша компанія в Україні з розробки комп’ютерних ігор, компанія існує з 1993 року. На даний момент компанія здійснює свою діяльність в трьох напрямках: розробка, консалтинг і аутсорс графіки. Головним напрямком є розробка комп’ютерних ігор.

»

Так-то, нічого істотного цей сайт не розповідає. Тільки звернемо увагу на «Вовкодава», який згадується в «проектах» . Саме на нього посилається наступне джерело Вікіпедії. Точніше на статтю сайту 2000.ua, в якій розповідається про цю гру. І ця стаття буквально єдина, яка дає трохи розширене уявлення про цю луганську студію. Це джерело цікаве в першу чергу тим, що нам більш детально відкривають історію створення студії і про її деякі проекти.

Автор матеріалу згадує, що в якості реклами російського фільму «Вовкодав» було вирішено залучити ігрову індустрію, яка бурхливо розвивалася. Замовлення отримали відразу три компанії: відомі «Аккела» і «Gaijin», а також, що найприємніше, луганська Meridian’93.

Власне, тут згадується, дуже коротко, створення студії та їх перша робота, правда достовірність даних опинилася під сумнівом через деякі допущені автором хронологічні помилки.

«

Почалося все в 1993-му, коли група з 12 однодумців заснувала одну з перших в нашій країні організацій по розробці мультимедійних програм. Дебютна гра Admiral: Sea Battles, випущена в тому ж році, принесла комерційний успіх. Розробка представляла собою покрокову стратегію, де гравець міг управляти будівництвом військових кораблів, створювати власні флотилії і вести захоплення суден противника.

»

Так, студія дійсно була заснована в 1993-році, це підтверджено. І так, були 12 вихідців з компанії «Новотроніка». Першою грою створеної на просторах незалежної України дійсно офіційно стала саме Admiral: Sea Battles. Тільки от невдача, випущена була наша перша гра не «в тому ж році», як зазначено в статті, а через майже три роки – 30 вересня 1996 року. Якась безглузда помилка, мабуть «ТАРДІС» автора дала збій.

«

Чутка про талановитих луганських розробників рознеслася далеко за межі України. На міжнародній виставці в Гамбурзі, де Meridian презентували першу гру, відбулося знайомство з майбутнім грандом комп’ютерної індустрії Koch Media. Спочатку німці комп’ютерами захоплювалися не особливо, а займалися в основному музикою. Але прийшов час, і «коховці» перекваліфікувалися в солідних видавців, під чиєю маркою прагнуть оформити свої ідеї передові ігрові лабораторії світу. Ця зустріч стала початком продуктивного співробітництва, яке триває досі. Паралельно поглибилися зв’язки з російськими видавцями

»

От не знаю, наскільки сильно знайомство з Koch Media в той момент вплинуло на розробників, але німці дійсно деякий час розповсюджували гру в якості дистриб’ютора, про що свідчать дані сайту MobyGames, хоча видавцем ігор виступили Megamedia (не знаю, чиїх вони будуть спочатку, але пізніше переїдуть до Австралії). А в майбутньому багато казуальних проектів студії здобудуть популярність саме у німецьких покупців, ймовірно не в останню чергу завдяки співпраці з Koch Media. З російських колег тоді вдалося почати співпрацю з «Аккелою», про що теж говорить архів все того ж MobyGames.

У 1997-му році, після релізу Ancient Conquest, студія переїхала разом з видавцем в Австралію. І стала таким собі прообразом 4A Games, які зараз, начебто, як і українські, а ніби і мальтійські. У той час Меридіан теж виявилася одночасно і австралійською, і українською. Пізніше головний програміст студії Олег Кузнєцов заявить, що виною всьому було тотальне піратство. Яке, за його словами, було організовано на державному рівні. Ну, знаєте, зазвичай трохи що – винні пірати.

Згадайте скільки разів ви розорялися в Game Dev Tycoon через них. Всі ж там розорялися від них, правда? Але, жарти жартами, звичайно, а заперечувати, що в 90-х і нульових піратство було і в правду великою проблемою досить складно. Ну, хто з нас на той час не закуплявся дисками з іграми в різних кіосках, не завжди підозрюючи, що вони насправді зовсім не ліцензійні, а потім, коли з’являлася заставка «R.G. Механіків», ми приймали їх за одних з розробників? Ох вже ці лампові часи …

«

На ліцензійну копію доводиться енна кількість підробок, і колосальні кошти обертаються підпільно. Тому в 1997 році, незабаром після виходу продовження успішної стратегії Ancient Conquest, група розробників майже в повному складі переїхала до Австралії. В результаті продовження гри, створене фактично повністю в Україні, вийшло під іншою маркою – Megamedia Australia.

»

Рішення проблеми піратства вони вибрали, якщо вірити порталу 2000.ua, безумовно саме нестандартне. І як шкода, що ми не дізнаємося, дієве воно, чи зовсім навпаки. Далі в статті розповідається про декілька казуалок, на кшталт «Скажених корівок», і про те, що студії не вдалося отримати ліцензію на стратегію по фільму Олівера Стоуна про Олександра Македонського через співвітчизників з GSC Game World, які виявилися трохи спритніше. Але луганчани не здалися і зробили свій неофіційний проект, завдяки якому розробників і помітили творці фільму «Вовкодав».

«

За задумом Meridian, жанр «Вовкодава» – гри буде витриманий в рамках класичного RPG. У народі ця абревіатура більше відома під назвою «бродилка», головний герой якої долає перешкоди, накопичує досвід, удосконалює специфічні навички і по шляху знищує ворогів. Яскравим прикладом і каноном жанру є неперевершена Diablo, створена за мотивами середньовічних міфів про Володаря Темряви. Але на відміну від неї, «Вовкодав» буде багатшим графічно з концентрацією сюжету навколо головного героя – значно більш рухомого і природного. Також скорочено загальний хронометраж гри, але якщо ігроману захочеться пройти її повністю за раз, то піде на це як мінімум дві доби.

»

На словах все це звучить круто, так. Скажу чесно, що мені не випала можливість зіграти в цього «Вовкодава», як і будь-яку іншу гру від цієї студії. Єдине, що, тоді я грав в Java версію цього чудового твору. Мені навіть трохи зайшло. Втім, не настільки, щоб вона сильно відбилась в моїй пам’яті. Навіть сам фільм я якось пропустив в той час. Буває. Працюючи над цією статтею я його все-таки глянув. І можу сказати, що фільм дійсно далекий від звичного російського кіно. Ну, самі посудіть: там немає ментів, романтика не зводиться до звичних стандартів і вульгарності (лише до легкої еротики, тема жіночих грудей не розкрита). А ще там є незвичайний сетинг слов’янського фентезі. Навіть вимкнути його від ловлі фейспалмів не хотілося, ну, крім моменту, коли Вовкодав став джедаєм-вартовим. Більш детально заглибившись в історію світу «Вовкодава», я відзначив про себе, що візьмися за гру нормальна студія і відійшовши від прямого слідування фільму, могла б вийти придатна RPG в дусі Відьмака.

Але, на жаль. Спочатку випускається «Помста Сірого Пса», яка морально застаріла до виходу в 2007 році, за нею «Останній з роду Сірих Псів» від наших героїв і укладає святу трійцю «Шлях воїна». Кількість не зробила якість. Всі «Вовкодави» вийшли вторинними, сирими і нудними. Так, вибачте, пройшов на Ютубі, ну не можу я угробити останню нервову клітину ще й граючи в це. Від цього примітки 2000.ua про те, що і графіка в грі «Вовкодав: Останній з роду Сірих Псів» краще, і сюжет захоплюючий, і головний герой природніше, ніж в Діабло, звучить просто смішно. Бо до цього мастодонта жанру гра не те, що не дотягує, а навіть не доповзає, залишаючись на дні.

Власне, тут історія компанії і закінчується. Не встигнувши і початися. Занадто мало можна зараз вивудити про неї. Було б дуже добре знайти контакти тих людей, які працювали в ній і почути їх історії. Але все, що вдається знайти – це лише відомості про деякі розробників, наприклад, Олексія Кузнєцова, який в травні 2018 року одержав посаду 3D художника в Ubisoft. Він був одним із співзасновників Мерідіан’93.

Інформації про студію після 2013 року у мене немає. Навіть сайт, який був офіційним і висить на Вікіпедії, тепер веде на якийсь корейський порно-сайт. Спасибі Вікіпедії якщо Google вирішить, що я збоченець люблячий дивитися на голих корейок, і він почне посилати мені відповідну рекламу.

Не все виходить з першого разу

Як і в будь якій країні – наші ігрові студії робили не тільки шедеври, а й повні провали. І цю тенденцію, як би не було іронічно, почала якраз Мерідіан`93. Серйозно, за весь час свого існування їм не вдалося створити нормальну гру. І почалося все з найпершої Admiral: Sea Battles.

Історію створення першої гри написати складніше. Всі пошуки зводяться до того, що розробка почалася найімовірніше в 1993 році, відразу після заснування студії. А реліз відбувся 30 вересня 1996 року. Власне, пов’язано це з тим, що гра не особливо знічується популярності. Коротко про «успіх» говорить рейтинг на Metacritic. Гру не закидали ні негативними, ні позитивними відгуками. Її взагалі ніяк не оцінили. А короткий опис – це витримка з огляду GameSpot в якій перераховані «досягнення» гри.

Втім, на Metacritic не вирішили додавати навіть огляди від видань. Та й в цілому то, сам сервыс з’явився лише у 1999 році, тому об’єктивним джерелом явно не виступає. Візьмемо краще рейтинг від MobyGames , який дозволяє зрозуміти, як же прийняли в пресі першу українську гру:

  • Avault – 80
  • PC Joker – 61
  • PC Player – 60
  • Gameplay -59
  • Gamesmania – 50
  • GameSpot – 49
  • High Score – 40
  • CGW – 40
  • PowerPlay – 38

Як ми бачимо, до шедевра грі було дуже далеко, навіть за мірками того часу. Як заявляється в статті «Игромании» від 4 травня 2012 року «Кладовище російських ігор» (так, так, російських), Admiral: Sea Battles «зазнала повне фіаско в США, зате непогано продалася в Німеччині, Японії, Південній Кореї і на Тайвані». І завдяки цьому почалася розробка сиквела «Admiral: Ancient Ships», який так і не вийшов.

Щоб зрозуміти, що ж із себе представляє ця гра і чому вона вийшла такою неоднозначною, звернемося до огляду від Gamespot.

«

На перший погляд Admiral Sea Battles – одна з тих ігор, які змушують вас думати: “Хм, можливо, вони зробили все правильно!”. У неї гарна графіка, хороший інтерфейс, різноманітне поєднання кораблів і відмінні сцени. Але після декількох годин гра розчаровує і стає ясно, що ASB не може втримати ці сприятливі перші враження … Смертельно повільний темп, надмірно складні місії, відсутність індивідуальних сценаріїв (а їх 18 – прим. автора), інтригуючі підходи до перемог і, чесно кажучи, убогий ігровий процес роблять цей старт непростим.

»

Наша перша гра наступила на стандартну проблему більшості розробників – цікава ідея і убога реалізація. У них був цікавий сетинг, який близький до епохи піратства і непоганий візуал, а потім сталася ігрова імпотенція. Втім, не дарма ж кажуть, що перший млинець нанівець. Вони тоді тільки почали робити перші кроки в ґеймдеві, не раз помилялися і не раз робили правильні висновки. Ось тільки не прислухалися до цих висновків. Може бути, тому в 2013 році ця студія і перестала робити ігри.

Схожі записи